Україна – музейна Країна

18.05.2010 | 19:14

У нас нараховується близько п’яти тисяч різноманітних музеїв. Це найбільше у Світі. До прикладу в Німеччині є 3200 музеїв, у Британії – 2200, у Франції – 1900...

Сьогодні в Україні нараховується близько п’яти тисяч різноманітних музеїв. Це найбільше у Світі. До прикладу в Німеччині є 3200 музеїв, у Британії – 2200, у Франції – 1900, в Італії – 1800. При цьому лише 470 українських музеїв знаходяться в державній та комунальній власності. У них зберігається майже 12 млн. музейних предметів державної частини музейного фонду України, проте експонується лише десята частина цього багатства. Близько 3500 музеїв, що знаходяться при різних навчальних закладах, належать Міністерству освіти України, кілька музеїв має Мінбуд, один чудовий музей з багатьма філіями має Міністерство оборони. Є також багато сільських музеїв, а за роки  незалежності виникли тисячі приватних музеїв. Напередодні міжнародного Дня музеїв, який відмічають у світі сьогодні, 18 травня. Журнал "Музеї України" провів круглий стіл на тему " Як створити та утримати музей". У заході взяли участь головний редактор журналу "Музеї України" Віктор Тригуб, а також декілька успішних державних і приватних музеєтворців: Власник галереї приватних колекцій Олександр Прогнімак, начальник Національного військово-історичного музею України Віктор Карпов, засновник і власник Музею слідопитів Володимир Даниленко, організатор Музею козацької страви Олександр Кочубей. Вони поділилися з журналістами своїми здобутками, розповіли про проблеми, та висловили конкретні пропозиції щодо поліпшення державної опіки над музеями.  Зокрема, стосовно державної опіки, головний редактор журналу "музеї України" Віктор Тригуб зазначив, що на сьогодні виникла потреба ухвалення закону про недоторканність землі, приміщень і колекцій державних музеїв. "Мають місце рейдерські атаки, підміни, пограбування музеїв, а в держави немає відповідного органу, який би опікувався цими проблемами і захищав музеї. Поки що ними опікуються лише журналісти. Було б бажано також створити державний комітет музеїв, або хоча б повноцінний департамент Міністерства культури й туризму України. Натомість сьогодні є лише невеличкий музейний відділ, який керує музеями.

Немає органу, який би займався розшуком і поверненням культурних цінностей України з-за кордону. Було б бажано, щоб у Міністерстві Закордонних справ створили спеціальний відділ, який би займався цією справою".

Не зважаючи на всі ці проблеми, приватні колекціонери створюють нові музеї, щоб поділитися своїм захопленням і своїми знахідками з усім загалом.

Серед таких завзятих ентузіастів музейної справи Олександр Прогнімак  "Найбільші національні музеї в Росії і Україні мають у своїй основі приватні музейні колекції таких відомих колекціонерів ХІХ століття як Ханенка, Терещенка, Третякова та ін. Бо щоб створити колекції національного рівня людина повинна не просто збирати матеріальні й культурні цінності, вона повинна любити духовну складову цього процесу. Ця тенденція зберігається і сьогодні. У нашій країни є багато людей, які люблять мистецтво, колекціонують його. І якщо їм вистачає рівня, то вони відкривають доступ до своїх колекцій всім бажаючим.

Я можу назвати таких колекціонерів, як Тарута (культура Трипілля та скіфське золото), Воронов (сучасне мистецтво), Фельдман – (східне мистецтво) та інші. Багато хто з них йде цим шляхом. Я створив Культурно-просвітницький центр, у структуру якого входять чотири музеї. Це Музей старовинної книги: від першодруку Івана Федорова, і до авангардних революційних видань. Також Музей старовинних карт, Музей ікон і музей сучасного живопису. Проте ми не стоїмо на місці. Зараз  завершуємо будівництво приміщення для Музею ікони національного рівня. Там буде два відділи  Руської і Української ікони. Гадаю, що найважливіші приватні музеї ті, які містять експонати національного значення, згодом перейдуть під опіку держави, як це було з відомими колекціями ХІХ століття».

Натомість директор державного Центрального музею Збройних сил України Віктор Карпов, який створив у Україні один з найкращих мілітарних музеїв, побажав, щоб приватні музеї ніколи не переходили під державну опіку. "Нехай приватний бізнес, який створює прекрасні музеї стає на ноги, нехай приватні колекціонери допомагають суспільству.

Від рівня музейних предметів, від рівня постановки музейної роботи залежить рівень національної культури й духовності. Музеї – це дзеркало суспільства. На скільки дбайливо держава ставиться до питань збереження культурної спадщини, на стільки йде в гору розвиток економіки й розвиток самого суспільства.

Державні бюджетні музеї повинні пропагувати свою діяльність, займатися збиральницькою роботою, займатися комплектуванням прекрасних музейних збірок. Але в той же час ми повинні відповідати за кожну бюджетну копійку. Не кожен розуміє, що таке музей. Для багатьох музей – це нежива тканина. Але це не так, музей – живий організм. Це колектив працівників, це колекції які дихають історією. Сьогодні перед нами стоїть проблема поєднання державного й приватного музейництва. Ми ведемо спільний проект з приватним колекціонером військової історії України Олексієм Шереметьєвим і робимо виставку Героїчний Севастополь. Усі ці бюджетні вимоги: куди Шереметьєв вклав копійку, як ця копійка пройшла по державному музею, як вона вийшла й зайшла, збивають нас з пантелику, так що ми деколи не можемо працювати. Але ми не зважаємо на це і йдемо далі. Це звичайний конфлікт інтересів чиновництва і творчих людей, які працюють у музеї. Ці конфлікти будуть завжди, бо це історична, об’єктивна сьогоденна реальність." Водночас Віктор Карпов зазначив необхідність державної підтримки й захисту музеїв: "Державна підтримка музейної галузі потрібна. Маючи шалене багатство, яке зберігається у музеях, ми не маємо музейного комітету. Цю прикрість безумовно треба ліквідувати. Саме державний комітет має бути генератором подальшого розвитку музеїв. У Європейських країнах музеї знаходяться під державною опікою. І держава всіляко сприяє їх недоторканості, підтримує їх, а не заважає працювати. Там є величезні податкові пільги, різноманітна підтримка й першочергове вирішення всіх їхніх проблем".

Ольга Фіщук

 


Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.
Присоединяйтесь к нашей группе
Новости партнеров