Роботи художника незвичайної творчої долі виставляються у Києві

У Національному художньому музеї України за підтримки відомих осіб відкрилася виставка художника незвичайної творчої долі – Петра Столяренка...

У Національному художньому музеї України відкрилася виставка художника незвичайної творчої долі – Петра Столяренка.

Відкривали виставку Петра Кузьмича Столяренка особи, які й допомогли її організувати – заступник голови Секретаріату Президента України Олександр Шлапак, Віце-прем’єр-міністр України Дмитро Табачник, Василь Роговий, Чебикін Андрій Володимирович президент Академії мистецтв України, Мельник Анатолій Іванович директор Національного художнього музею України.

Д. Табачник, О. Шлапак і А. Мельник на відкритті виставки Петра Столяренка

На жаль, сам автор прибути на відкриття своєї виставки не зміг, але організатори напередодні завітали до нього додому. Анатолій Мельник сказав, що «Петро Столяренко ходить лише за допомогою милиць, але в його очах видно блиск, який свідчить про те, що ми ще побачимо не одну його роботу».

Пан Мельник наголосив, що незважаючи на те, що Петро Столяренко прожив все життя у Криму, але чудово розмовляє українською, такою чистою, мовою.

Дмитро Табачник захоплюється не лише творчістю Петра Столяренка, але й життєвим шляхом, який пройшов художник.

«Мені подобається вся творчість Петра Столяренка, унікального живописця, одного з кращих представників Кримської і взагалі Української школи, зі своїм таврійським баченням кольору. Дуже цікава людина і долею, тому що він і війну пройшов і вчився у прекрасній школі Миколи Барсамова, у Феодосійській державній картинній галереї Івана Костянтиновича Айвазовського», - зазначає пан Табачник.

Картина, на якій зображено Петра Столяренка

З його творчістю Д. Табачник познайомився ще у студентські роки.

«Я дивився монографію Барсамова, 67 року видання, яка називалася «45 років у картинній галереї Айвазовського», а Микола Барсамов справді був 45 років директором цієї галереї. Ще до Другої світової війни він створив там школу для молодих художників.

Так ось, у монографії 67 року він з надзвичайною теплотою писав, що серед його учнів, в повоєнному наборі цієї школи при галереї Айвазовського, був колишній фронтовик, моряк Петро Столяренко, який пізно почав займатися живописом, але в нього дивовижні картини. Вони сповнені кримським світлом, відчуттям простору моря і надзвичайною колористикою. Тоді Столяренко не був ще ні народним ні заслуженим, але вже тоді Барсамов, якого вже давно немає і якого вважають уже третім поколінням учнів Айвазовського, захоплювався його здібностями».

Картина Петра Столяренка ”Гліцинія” (1997р.)

Але пану Табачнику важко сказати, яка картина на виставці йому найбільше сподобалася.

«Сказати, яка робота більш за все подобається важко, тому що всі чудові. Мені подобаються ті роботи, які в мене дома в особистій колекції. Їх чотири – раннього періоду й періоду розквіту – «Рибальська гавань» (1954 року), у надзвичайно стриманому реалістичному дусі, інші роботи 70-80-их років більш вільні, барвисті, які міг дозволити собі вже Народний, Заслужений художник України», - каже Віце-прем’є-міністр з гуманітарних питань.

На відкриття виставки повинен був завітати і Президент України Віктор Ющенко з дружиною, але зважаючи на напружений графік не зміг. Але Президентська пара пообіцяла, що обов’язково відвідає виставку Петра Столяренка.

Довідка УНІАН. Петро Кузьмич Столяренко народився 13 липня 1925 року в селі Каштани під Керчю у родині рибалки. Навчався у майстерні К. Богаєвського, з 1945 року – в школі-студії при Феодосійській картинній галереї ім. І. Айвазовського (директор М. Барсамов).

З 1953 року член Національної спілки художників України, з 1972 – Заслужений художник УРСР, з 1985 –  Народний художник України. Учасник численних республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставок.

У 1960–70-і роки Столяренко велику увагу приділяв роботі над тематичними композиціями, створюючи виразні та емоційні полотна (“Рибалки Азова”, “Рядові революції”, “За владу рад”). В 1980-і роки Столяренко втілював глибокі психологічні образи в картинах, присвячених Великій Вітчизняній війні. Драматичні події війни, очевидцем яких був художник, пройшли через його серце. “Я намагаюсь писати те, що бачив сам, - зауважує майстер, - приклад тому – картина “Йшли солдати...” (1987)”.

Петро Столяренко протягом п’яти років працював у Франції, відвідував Італію, Іспанію, Данію та Голландію. Будучи широко обізнаним з європейським мистецтвом,  Столяренко завжди залишався вірним своїм творчим принципам, набутим у Криму.

Оксана КЛИМОНЧУК, фото Ксені СМІХ

УНІАН в Google News