Неформатний Коктебель: “Мамакамбо” та WiseGuyz

Коктебель перетворився за декілька останніх років на своєрідну Мекку... Влітку тут повнісінько напівміфічних персонажів, з якими нам пощастило зіткнутися і навіть трішки “поджеміти”...

З 6 по 9 вересня у Коктебелі відбувся щорічний міжнародний музичний арт-фестиваль «Мамакабо». На двох майданчиках, під відкритим небом, широкій публіці було представлено програми більш ніж двох десятків незалежних музичних колективів та авторів. Головною метою організаторів було створення потужної культурної противаги шаблонності та форматам, що пропагуються у сучасному шоу-бізнесі.

Виступ WiseGuyz

Одними з гостей фестивалю стали музиканти харківського гурту WiseGuyz. Учасники цього рок-н-рольного колективу в якості своїх професійних орієнтирів бачать мелодії “славетних п’ятидесятих”, представлених такими іменами, як Елвіс Преслі, Джин Вінсент, Едді Кокрейн. За декілька років свого існування команді вдалося виступити на майданчиках багатьох клубів України, Росії та ближнього зарубіжжя. Так чи інакше, але підчас фестивалю найбільшу кількість танцюючих пар було помічено саме на виступі WiseGuyz.

Кріс, лідер і головна рушійна сила гурту, погодився відповісти на декілька запитань.

– Крісе, яким чином клубна група опинилася на майданчику фестивалю?

Рома й Кріс. WiseGuyz

– Дуже просто. Усе літо ми “провисіли” у Коктебелі. Саме тут нам зазвичай вдається поєднувати дві справи – відпочинок і роботу. Ми грали на одному з теперішніх майданчиків «Мамакабо» – в арт-кафе «Богема», – де й познайомилися з організаторами.

Їм сподобалася наша музика, нам – їхня пропозиція про співпрацю незалежних і “неформатних” виконавців заради спільної чудової мети – культури як багатогранного та цікавого явища.

– Як тобі колеги по сцені?

– О, це дуже цікаві люди. Нам давно хотілося познайомитися і пограти з багатьма з них.

Коктебель, який перетворився за декілька років на своєрідну Мекку для творчої богеми, дає привід для таких знайомств. Влітку тут повнісінько напівміфічних персонажів, з якими нам пощастило зіткнутися і навіть трішки “поджеміти”. Періодично ми влаштовували в “Богемі” сейшн з ким-небудь з них. Наприклад, декілька днів тому ми грали з Олегом Усмановим, контрабасистом легендарної рокабільної банди “Містер Твістер”.

– Підчас виступу його теперішньої команди народ досить жваво витанцьовував...

Кріс

– Так… Що й казати? І самі непогано відтягнулися…

“Піжони” – це ті ще майстри.

– А як щодо організації фесту?

– Як завжди – метушня… Все ж таки забагато заходів. Особисто нам була цікава Інтернет-трансляція виступу WiseGuyz – це щось новеньке для нас.

Подивитися концерт можна було на сайті “Мамакабо” (Mamakabo.ru –Авт.). А людей, які слідкують за нашою творчістю, ми попередили про майбутню подію через наш мережевий журнал – Rockabilly Symposium (psychodemia.com.ua). У цілому нам, як музикантам, найцікавіше було грати з собі подібними – у більшості випадків це люди, з яким не зустрінешся просто так.

Публіка була доволі неординарною. Усі ці, в житті звичайні люди, із задоволенням приймали участь у тому процесі, що відбувався на сцені. Це було дуже класно – коли вони аплодували або підспівували музикантам.

“Мамакабо” – це свято. Що і є його головною ідеєю і, як мені здається, організаторам вдалося її втілити.

Олексій Сяйво, Катерина Пушкарюк