Галина Тарасюк

Свій новий роман, який щойно побачив світ у видавництві «Відродження», Галина Тарасюк назвала притчею. І в певній мірі це справді новочасна притча про людську душу, заблукану, заблудлу між поняттями честі і підлості, розп’яту на хресті гріха і покути, втоптану в багно диявольських спокус і воскреслу для творення добра. Водночас роман нагадує давно забутий жанр апокрифів, або навіть житія святих мучеників, детально простежуючи шлях колишнього інженера-енергетика Чорнобильської ЧАЕС, одного з бездумних призвідців планетарної трагедії, через спочатку фізичні муки, смертельну хворобу і порятунок, але  вже для  випробувань душевних – до духовного спасіння уже в ролі православного священика – настоятеля старовинної козацької церкви, загубленої у поліських пущах-болотах, уражених радіацією.

Незакрита досі тема Чорнобильської трагедії в житті українського суспільства набирає в романі Галини Тарасюк нового звучання – мутації духовні страшніші, аніж фізичні. І ця актуальна засторога вносить у твір таке притаманне для творчості письменниці гостре відчуття пульсу своєї ворохобної епохи в драматичному контексті всієї української історії, яке, щоб не стати банальним, трансформується у політичну сатиру. Однак від прямолінійної публіцистичності «Храм на болоті» рятує сповідальна настроєність і настроєвість тексту, містичний флер і детективна зав’язка сюжету. Справді, визначити жанр нового роману Г. Тарасюк важко, бо тут радше  маємо майстерне поєднання містичного детективу з дидактичною притчею, серйозного історичного дослідження з фантасмагоричним фентезі, трагедії і фарсу. І, певно, точніше буде сказати, що новий роман «Храм на болоті» написаний у авторському стилі, притаманному тільки Галині Тарасюк, який вона сама називає АБСУРДНИМ РЕАЛІЗМОМ.

У творі поряд із цілком земними людьми діють «ще живіші» історичні персонажі», і зовсім реальні «ісчадія» пекла, яких важко відрізнити від кримінальної братви. Не тільки жанри, а й часові площини накладаються, перетікають одна в одну, тасуються, як карти в колоді у руках фокусника-ілюзіоніста. І світ довкола храму на болоті – людської душі, душі народу – у вічному борінні-тріпотінні між небом і землею? – багатовимірний, багатоступеневий, багатоколірний, мільйонноголосий… Ніщо не минає, ніхто не вмирає, усі ми, живі, мертві і ненароджені, тут – на цій землі існуємо тільки у різних іпостасях, різних субстанція, розділені минулим, нинішнім і майбутнім, як тонкими перетинками, тому і в одвіті ми всі, люди, один перед одним від початку світу за всі діла наша, а всі разом – перед Господом Богом, – стверджує у своєму новому романі Галина Тарасюк.

В інтерв’ю авторові цих рядків Галина Тарасюк відкрила таємницю «зведення» свого «Храму на болоті»:

– Мені давно хотілося написати дуже християнський твір, житіє сучасного «Божого чоловіка»… Тобто, цікаву розповідь про цікаву високоморальну, відповідальну сучасну людину трагічної і водночас світлої долі. Я довго шукала героя серед, так би мовити, різних верств населення, і навіть серед Героїв України, але знайшла… між українських православних священиків. Тільки – світлий образ – прототип отця Георгія. А все решта – факти нашого життя і моя фантазія. Пришвидшило роботу над твором замовлення від часопису «Дивослово», який почав видавати серію «новочасної літератури» для вчителів і учнів українських шкіл. Мені захотілося, щоб мій «козацький піп» запалив і в душах наших дітей, затовчених тотальною бездуховністю, віру в добро, впевненість в тому, що, попри все і наперекір усьому, вирватися з трясовини нігілізму, бездуховності, бедламу, який веде до планетарних катаклізмів, можемо тільки піднявши  очі до Неба. Просто взяти і подивитися в Небо, і дивитися довго, доки не побачиш там своє відображення, як писав Тарас Григорович, «хоч трошечки похоже на образ Божий». От про що мій новий роман. І  мені приємно, що його основну ідею прекрасно втілила в оформленні книжки найкращий дизайнер моїх книжок Олеся Сандига.

Від себе додамо, що не дивлячись на високу мету, «Храм на болоті» читати легко, цікаво, от тільки важко часом впильнувати за складними перипетіями життя горстки героїв, таких різних, яких привела на острів серед радіаційного болота, до храму, такими різними шляхами не однака, але одна мета – чудотворна ікона Пресвятої Богородиці… Що було далі – читайте в романі, який можна придбати у книгарнях Чернівців, у Києві, зокрема в «Сяйві» і на Петрівці, а також за електронною адресою: Email: pub@literature.іn.ua

Оксана Решітник