Нещодавно в приміщенні Національної Спілки письменників України відбулася творча зустріч українських літераторів і представників мас-медіа з польським поетом, прозаїком та журналістом Войчехом Песткою.
Це не був традиційний для України поетичний вечір з читанням віршів і затяжними дифірамбами від колег по перу. Швидше – вільна, жива й весела бесіда - про поезію і про життя. Ведуча зустрічі молода письменниця і секретар Ради НСПУ Анна Багряна сказала жартома на початку: «Наша мета – українізувати Польщу».
 |
| Анна Багряна та Войчек Пастка |
Ні, міжнародним політичним скандалом тут зовсім не пахне. Як кажуть в Одесі, не дочекаєтеся! Радше, навпаки, йдеться про тісне й мирне співіснування двох культур, двох націй, двох держав, у чомусь разюче відмінних, а в чомусь аж надто подібних. Зрештою, цей жарт ведучої насправді стосувався лише вбрання європейського гостя… він був одягнений в українську вишиванку, подаровану йому в Україні, на день народження.
Войчех (або Войтек – так його називають друзі) Пестка був одним із учасників Міжнародного письменницького форуму «Слово без кордонів», який проходив у Києві 11-12 вересні 2007 року. До того часу неодноразово бував у Львові, інших містах Західної і Центральної України. Від Міністерства Культури Польщі пан Войчех отримав замовлення на книжку про Україну, де будуть зібрані розповіді про цікаві і трагічні долі українців, репортажі з різних подій, які відбувалися на теренах нашої держави. Отже, зараз активно працює над цієї книжкою. Також готується до видання збірка оповідань Войчеха Пестки українською мовою.
Але на зустрічі в Будинку письменників йшлося переважно про поезію. Автор в оригіналі (тобто польською) читав свої верлібри з книжки «Десять віршів для Гроша», а також його поезії звучали українською мовою – з вуст самих перекладачів – Павла Щириці та Анни Багряної.
 |
| Войчек Пастка |
До цієї оказії в одному польському видавництві навіть вийшли набори листівочок під назвою «Вірші для Гроша», де зібрані переклади віршів Войтека Пестки на українську. Сама ідея досить оригінальна і цікава, тож цілком могла б прижитися і в Україні.
На зустріч із польським гостем завітали знані майстри українського слова, зокрема, професор Анатолій Мойсієнко, письменники і перекладачі Юрій Завгородній, Віктор Баранов, Антоніна Цвіт, Сергій Соловйов та ін. Гості завели дискусію на тему класичної поезії та верлібру, адже Європа сьогодні надає перевагу останньому. Також говорили про ті проблеми, з якими зіштовхуються перекладачі поезії. Іноді це суто граматичні чи навіть фонетичні проблеми. Наприклад, якщо взяти назву книжки Пестки. Хто такий (така) Грош? Виявляється, просто вигадане ім’я неіснуючої дівчини, такого собі жіночого ідеалу Поета (ліричного героя). Грош, Грошек, Грошка… Ім’я має асоціації з двома словами: «гріш» як грошовий еквівалент і «горох» («горошок») як рослина (порівняння з чимось крихітним, тендітним, що вміщається у долоню).
Зменшувально-пестливі форми цього вигаданого автором імені не завжди піддаються вдалому перекладу на українську, власне, і звучать українською іноді дещо кострубато, навіть комічно (як і основна форма імені – Грош). Поважні гості вечора радили авторові і перекладачам переглянути такий делікатний момент перекладу як ім’я дівчини-Музи, і можливо, якимось чином адаптувати його під українську мовну культуру. Але підходящого варіанту імені так ніхто і не запропонував. Тому, напевно, польська Грош до українського читача поки що змушена приходити під власним оригінальним іменем. А от чи стане Грош українською дівчиною – це вже покаже час…
Олеся Мудрак
