Мистецтво, яке несе у світ хвилююче почуття свободи і щастя

Насичені колористикою твори Романи Ярощак призначені для того, аби дати глядачу можливість відчути задоволення від життя, яке в буденності переповнене різноманітними турботами... Рецензія

Романа Ярощак

Призначення малярства досі є незрозумілим.

Якби воно було визначеним, наприклад, створювати ілюзію видимих предметів або естетизувати погляд і свідомість своєрідним розміщенням кольору та форми, то проблема суттєво спростилась б і, без сумніву, було більше раціональних творів (тобто творів, які відповідають конкретним вимогам), однак зникли б усі творіння краси.

Романа Ярощак надає перевагу власній дефініції: вона не звертається до подій сучасності, не шукає краси в індустріальній цивілізації. Натомість для художниці малярство – це відтворення емоційного світу – світу сповненого таємниць, світу радості, кумедності.

Насичені колористикою твори Романи призначені для того, щоб дати глядачу можливість відчути задоволення від життя, яке в буденності переповнене різноманітними турботами.

Емоційну активність кожної картини породжує декоративно вирішена композиція, де головну формотворчу роль відіграє  чистий колір, який наділений особливою музичною виразністю і викликає в пам’яті фовістичні полотна Анрі Матісса та фантастичні «арлекініади» Хуана Міро.

Ступінь дисциплінованості або вільна композиція, насиченість або тональність кольорових плям, співзвучність або дисонанс при їхньому співставленні, плавність або напруга ліній, логічність або раптова перерваність ритму – ось, що в першу чергу впливає на реципієнта у творах Романи. Що стосується самого об’єкта зображення, то нерідко, на перший погляд, у цій системі він відіграє дещо другорядну роль. І тут доречно буде згадати слова Матісса:  «Твір повинен у самому собі нести своє значення, так щоб глядач його сприймав перед тим, як пізнає сюжет». Предметна реальність підкоряється тут реальності живописно-експресивній і у відповідність з вимогами останньої піддається різному типу спрощень, перекомпонуванню та деформації, які надають творам надзвичайної ефективності сприйняття. Разом з тим картини Романи не належать до тієї примітивної, відірваної від реальності «машинки для забави», навпаки вони цілком екзистенційно самобутні.

Уже самі назви робіт «Цеце і Зе…», «У чому справа?», «Одужання», «Хто там?», «Любов до друга» говорять про нетривіальний характер їхнього змісту. Саме такі засади творчості художниці вказують на  те, що вона зуміла у вихорі найрізноманітніших напрямків та стилів віднайти себе, свою творчу Креацію.

Кількість і різноманітність представлених на огляд робіт свідчать про творче піднесення митця, розширення малярських технік, зокрема репрезентовані роботи («Без крил», «Майже забула», «Колись вміла літати», «Сонце Африки», «Коли вижив»).

Мистецтво Романи Ярощак несе у світ хвилююче почуття свободи і щастя.

Ольга Войтович, мистецтвознавець, критик (Львівська академія мистецтв)

***Романа Ярощак народилася 9 грудня 1976 року в Львові, якийсь час жила в Польщі, тепер – у Києві. Закінчила Українську Академію Друку (Львів). Брала участь у численних колективних виставках (зокрема, у виставці молодих художників, галерея «Яровіт» (Львів); виставці молодих художників, галерея «Na Jaskolce» (Краків, Польща); 1-й Міжнародній художній виставці мініатюри, галерея «Gaude Mater» (Ченстохова, Польща); виставці молодих художників, Міська Галерея Мистецтв (Ченстохова, Польща); XXIV Міжнародній виставці «SATYRYKON» (Легніца, Польща); міжнародному художньому сатиричному конкурсі «CURUXA», Музей гумору (Феррол, Іспанія). Мала персональну виставку в Міському Музеї Ченстохова. Відзначена на сатиричному конкурсі «Феномен Телефонії», галерея «Na drabinie» (Влоцлавек, Польща). Стала номінантом на XXIV Міжнародній виставці «SATYRYKON» (Легніца, Польща). Роботи знаходяться в музеях, галереях і приватних колекціях України, Росії, Польщі, Німеччини, Швейцарії, Фінляндії, Австрії, Туреччини, Хорватії, Іспанії.

УНІАН в Google News