Всесвітньо відомий автор „Останнього світу” Крістоф Рансмайр 15-17 травня візьме участь у літературній зустрічі письменників з німецькомовних країн та України, що її у Львові влаштовує Німецька академія мови та літератури.
54-річний Крістоф Рансмайр мешкає і працює у Відні. За переконаннями „лівий” і „зелений”, до своєї слави меланхолійний інтелігент ставиться скептично, як і до уваги преси. Любить творче усамітнення, спокій та піші подорожі у найнедоступніших закутках світу.
Перший художній твір Рансмайра "Жахіття криги й пітьми" (1984 р.) критика відзначила як стилістично досконалий інтелектуально-психологічний роман. Наступний роман „Останній світ” приніс автору успіх і популярність. „Останні світ” постав по 14 років виношування задуму поетичної реконструкції "Метаморфоз" Публія Овідія Назона, прозовий переказ яких письменник готував для видавництва "Грено"на прохання Ганса Магнуса Енценсбергера. „Останній світ” перекладено трьома десятками мов, український переклад здійснив Олекса Логвиненко, якого за це відзначили премією ім. Миколи Лукаша 1993 року. Часово-просторову модель роману „Останній світ” досліджувала відома львівська германістка Лариса Цибенко. Свого часу Незалежний культурологічний часопис „Ї” (число 10, 1997 р.) видрукував твір Крістофа Рансмайра „Перемишль. Центральноевропейська придибенція” у перекладі Тимофія Гавриліва.
***Крістоф Рансмайр народився 20 березня 1954 р. у Велсі (Верхня Австрія) у сім`ї сільського вчителя. До школи ходив у Ройтгамі та Гмундені, в містечку Ламбасі закінчив Бенедиктинську гімназію. Студіював у Відні філософію, зосереджуючись на Франкфуртській школі, творах Т. Адорно та М. Горкгаймера, філософсько-естетичній теорії трансцедентного мислення. Віддав перевагу письменницькій діяльності перед захистом дисертації про політичні утопії та відношення індивідуальної свободи до суспільної. Тривалий час працював журналістом, пишучи репортажі та есеї. Автор книжок Strahlender Untergang (1982), Die Schrecken des Eises und der Finsternis (1984), Die letzte Welt (1988), Morbus Kitahara (1995), Der Weg nach Surabaya (1997), Bühne am Meer (1997), Die Unsichtbare. Tirade an drei Stränden (2001), Die dritte Luft, oder Eine Der Ungeborene, oder Die Himmelsareale des Anselm Kiefer (2002), Die Verbeugung des Riesen. Vom Erzählen (2003), Geständnisse eines Touristen. Ein Verhör (2004.) За літературну діяльність нагороджений преміями Кафки (1995), Гельдерліна (1998), Брехта (2004), Бьолля (2007) та інш.
ЗІК
