Проблема чорної археології особливо гостро постає у кризові часи. Давня фертеця Баликлея опинилися під загрозою знищення на Миколаївщині. Поселення та некрополь черняхівської культури пограбовані та поруйновані крадіями історії. Втім, шукаючи скарби, чорні археологи про історію не думають. У хід ідуть металошукачі і навіть бульдозери.
Унікальна фортеця Баликлея пережила численні нашестя варварів, а нині гине від рук чорних археологів. Старовинне поселення у степах Миколаївщини – одне з небагатьох в Україні, що належить до черняхівської культури. На некрополі шукачі скарбів вирили кілька могил. В цитаделі, якій майже дві тисячі років, на кожному кроці свіжі ями – тут працювали з металошукачем. На великих ділянках грабіжники застосовували бульдозери. Викрадені артефакти мають велику цінність.
Іван Снитко, старший науковий співробітник Державної інспекції з охорони пам’яток: "Мы как раз находимся на месте разрушенного захоронения эпохи римского времени. Здесь находятся следы закладки 3-4 века нашей эры. Здесь грабителям было ясно, что если курган – здесь находятся могилы, и они напрямую начали бить шурф, выкопали яму".
Інспекція з охорони пам’яток просить міліцію та місцеву владу захистити історичну пам’ятку. Правоохоронці готові покарати грабіжників, але їх спершу треба знайти. А сільські урядники жаліються, як важко наглядати за пам’яткою, яка розташована за кілька кілометрів.
Олександр Квасівка, сільський голова с.Варюшине: "В сельсовете на данный момент средств нет, чтобы ставить человека. А на добровольных началах. Сейчас не то время, чтобы кто-то охранял. Если государство заинтересовано, то должно выделить деньги и эти вопросы можно решать".
Чиновникам нині не до історії – на Миколаївщині навіть ліквідували службу охорони пам’яток. Члени громадського товариства пропонують свої послуги.
Сергій Іванов, голова Миколаївської обласної організації охорони пам’яток: "Привлекаем как специалистов-археологов, так и просто людей. Административный кодекс дает определенные права. Будем действовать, будем правоохранителям помогать".
Фортеця досі практично не досліджена. Легальні розкопки тут проводили лише двічі: 50 і 30 років тому. Давнє місто, попри природні катаклізми, збереглось у доброму стані: тут є укріплення, збудовані за римськими канонами, рештки палацу. Та поки що держава не фінансує розкопок, а меценатів наукова археологія не цікавить.
