Микола Томенко: З Мистецьким Арсеналом все перевернули з ніг на голову

Заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко відповів на запитання УНІАН.

Пане Миколо, нещодавно Ви заявили, що заради створення “Мистецького Арсеналу” обдирають регіональні музеї. У Міністерстві культури одразу відповіли, що музейні колекції відбираються для тимчасового експонування. Так про що насправді йшлося у листах від Мінкультури, які отримали всі керівники державних музеїв?

Зараз до кінця не зрозуміло, що таке “Мистецький Арсенал”. І сьогодні точно немає умов для збереження в ньому музейних експонатів.

Державне підприємство, яким є «Мистецький Арсенал», не має права згідно з українським законодавством отримувати музейні експонати чи колекції з державних музеїв України без відповідного рішення Мінкультури і туризму по кожному конкретному експонату. У мене є звернення Мінкультури до керівників музеїв, але воно не відповідає чинному законодавству. Для мене надзвичайно важливо захистити й підстрахувати  в правовому сенсі директорів музеїв, щоб вони не сіли в тюрму.

Якщо зміниться керівництво міністерства чи зміниться Президент і хтось, наприклад, скаже: “Друзі, у вас у Запоріжжі була інкрустована гетьманська шабля XVII століття. Де вона?” Вони відповідатимуть: “Ми передали її державному підприємству “Мистецький Арсенал”. А там керівництво може ще 10 разів змінитися і 10 разів воно буде звинувачено в корупції і розкраданні бюджетних коштів, як це вже було кілька разів. І шаблю ми ту не знайдемо. А винним буде директор музею. А він не має права передавати навіть на тимчасове зберігання експонати без рішення Мінкультури.

Тому міністерство повинно винести це питання і заявити: ми забираємо в музеї X для “Мистецького Арсеналу” шаблю таку-то і беремо на себе повну відповідальність за це. Я підготував відповідне роз’яснення для директорів державних музеїв із рекомендацією не передавати навіть у тимчасове збереження свої колекції доти, доки не буде відповідного рішення Міністерства, доки не буде зрозуміло, де зберігатимуться пам’ятки і, найголовніше, – доки не буде збудований цей “Мистецький Арсенал”.

Президент неодноразово заявляв, що в серпні 2009 року буде відкрито “Арсенал”. І, очевидно, було прийнято рішення відкрити бодай один корпус і зробити одну виставку, під яку збираються ці експонати. Але ж зараз усе перевернуто з ніг на голову! Міністерство пішло шляхом: спочатку зберемо експонати, а потім уже добудовуватимемо.

А взагалі, який механізм створення національних музеїв: спочатку стіни - потім колекції чи навпаки?

Насправді в нас дуже давно не будувалися нові музеї. І будівництво “Мистецького Арсеналу” за визначенням було стратегічно хибним. Виникла ідея, його почали будувати, і в процесі реалізації цього проекту декілька разів міняли стратегію.

На сьогодні мені не зрозуміло, яким буде результат: які зали, що там буде експонуватися і т. д. Фахівці мусили б погодити, як він виглядатиме, але остаточної версії досі немає. Щомісяця все змінюється. Тому правильно спочатку затвердити стратегію і концепцію, потім збудувати, забезпечити всі умови охорони й збереження, а тоді вже наповнювати експонатами. А сьогодні немає концепції, немає побудованого музею, немає умов для збереження.

Я хочу, щоб ми йшли правильним шляхом. Щоби не два архітектори, Ющенко і два його помічники визначили концепцію, а все фахове середовище.

Я сподіваюся, що особливо в кризових умовах це будівництво не відбуватиметься виключно на бюджетні кошти, а будуть залучені й приватні.

Скажімо, ось є три зали для приватних колекцій, і бізнесмени можуть виставляти свої приватні колекції або мати свої зали, якщо вкладають у будівництво певну суму. Ну не можна лише за державний кошт будувати такі проекти!..

Цього року на “Мистецький Арсенал” у Стабілізаційному фонді держбюджету закладено 200 мільйонів гривень. Але в  Україні є інші пріоритети. Я знаю, що уряд ще не погоджував фінансування цих 200 мільйонів.

А скільки на сьогодні коштів уже витрачено на “Мистецький арсенал”?

Ніхто достеменно не знає, бо багато було приватних коштів. Я думаю, до межі мільярда гривень ми дійшли. Але ще роботи непочатий край.

Це українська проблема великих будов. Я зараз згадую НСК “Олімпійський” чи “Батурин” – досі ж немає остаточного проекту. Антидержавність і антинародність такого підходу полягає в тому, що спочатку починається будівництво, а потім проект.

Проект НСК “Олімпійський” буде затверджено в липні, а профінансовано вже багато – близько 700-800 мільйонів. Це саме стосується “Батурина” та декількох інших проектів. Їх починають будувати на приватні кошти, мовляв, почнемо роботу, а потім щось придумаємо. Закінчується тим, що держава бере на себе відповідальність, не маючи проекту.

Особливо цей прецедент мене лякає в тому сенсі, щоб не сталося так, що ми за рахунок цього “Мистецького Арсеналу” зліківідуємо всі інші музеї.

Існує думка, що зібрати найцінніші і найстаровинніші пам’ятки в одному місці - це краще, ніж вони лежатимуть у місцевих музеях, де немає ані відповідних умов для зберігання, ані належної охорони. Тому й трапляються такі викрадення, як це було з картиною Караваджо в Одеському музеї...

Це точно не повинен бути один київський музей.

Я допускаю, що область як одиниця прийняття рішення може піти на таке: вона визначить, що в них є базових 5 чи 6 музейних комплексів, а суперцінні експонати в сільських районних краєзнавчих музеях можуть бути передані на збереження або взагалі на експонування і збереження, у відповідності до чинного законодавства, у ті музеї, де є належна охорона. Такий підхід і концепцію я підтримую. Але тут же збирають ці пам’ятки не з дрібних музеїв, а з державних – найбільших регіональних музеїв – і таким чином руйнується музейна, культурологічна складова регіонів.

Ідею створення “Мистецького Арсеналу” Ющенко обговорював з Вікторо Пінчуком, Григорієм Суркісом, Геннадієм Боголюбовим. Але потім від їхньої допомоги відмовився. Чи не думаєте Ви, що все-таки краще було б віддати проект Пінчуку?

Це можна було б зробити. Але концепція Пінчука – пріоритет сучасному мистецтву. Але можна було б знайти вихід. Якщо б “Мистецький Арсенал” складався з трьох частин: традиційне мистецтво, історія України і сучасне мистецтво. Місця там вистачить для всього. Якщо Ющенко хоче, можна було б почати з Трипілля і завершити сучасним мистецтвом. Це дійсно було б поодиноке місце в світі, де показана історія від найдавніших часів до сьогодення.

Вважаю помилкою, що Пінчука витіснили, і він зараз орендує приміщення, де зробив насправді топовий музей. Якби він був складовою цього музею, справа з “Мистецьким Арсеналом” рухалася б швидше.

Розмовляла Анна Ященко