Як українка Вірляна Ткач популяризує українськість на Бродвеї

Вірляна Ткач

Мистецькій театральній групі «Яра», що в Нью-Йорку (США), виповнилося двадцять років. Американська преса зазначає, що спектаклі «Яри» – «коктейль часів і народів». Трохи перефразуючи, додам: перегук часів і народів у безконечному пізнанні самих себе.

Режисер українського походження Вірляна Ткач заснувала мистецьку групу, яку назвала словом, що асоціюється з весною і молодістю. «Яра» постала при Експериментальному театрі на Бродвеї «Ла МаМа», який очолює Елен Стюарт.

У трупі Вірляни Ткач – переважно актори неукраїнського походження: англосакси, афроамериканці, азіати, латиноамериканці, але також є й українці.

Усе почалося зі «Світла зі Сходу» – про незрячого українця Василя Єрошенка, котрий став класиком японської літератури. У творчому доробку «Яри» – понад двадцять вистав. Двадцять перша – ювілейна.

Своє завдання Вірляна Ткач убачає в тому, аби донести до «громадян світу» унікальність українського світогляду та мистецтва. І це їй із успіхом таки вдається. Тож, невипадково саме на початку цього року з нагоди річниці цієї оригінальної мистецької групи режисера-українку відзначено високою нагородою України – Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.

«Яра» також чимало зробила для популяризації української народної пісні, поетичного слова на американській землі. А, загалом кажучи, художнє надзавдяння Вірляни Ткач – в образній формі продемонструвати надзвичайно тісний зв’язок автентичних культур цілого світу. Вона також чимало мандрує, зокрема до Бурятії, Киргизії, Африки тощо. Залучаючи до творчого активу все те, що складає самобутність, неповторність народів у часи тотальної глобалізації та уніфікації.

Святкування двадцятиріччя «Яри» у США розпочалося фестивалем візуального, музичного та поетичного мистецтва в Українському Інституті Нью-Йорка. Було запрошено всі триста чотири актори, які брали участь у виставах «Яри.

Нині у Нью-Йорку готуються до прем’єра вистава «Скіфське каміння» (17 квітня – 2 травня), у якій візьмуть участь українські співачки Ніна Матвієнко та Антоніна Матвієнко, а також киргизькі виконавці Кенжегуль Сатибалдієва й Айнура Качкинбек-кизи.

Ця вистава в кінці минулого місяця вже відбулася в Києві в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара». Видовище досить несподіване: поєднання мелосу та пластики таких різних культур, що апріорі може здатися непоєднуваним. Здійснення постановки стало можливим завдяки Федеральній кредитовій спілці «Самопоміч» (Нью Йорк), фондам Посольства США в Україні та численним друзям Мистецької групи «Яра».

Вірляна Ткач – яскрава представниця української діаспори в Америці. Вона не лише режисер, але й дослідниця українського театру. У Києві вона презентувала видання, упорядковане разом із Іреною Р. Макарик, – «Modernism in Kyiv. Jubilant Experimentation». Цей том складається з 20-ти статей про українське експериментальне мистецтво 20-х років минулого століття.

А ще в творчому доробку Вірляни Ткач – переклади української поезії, що увійшли до двох поважних двомовних видань: «Сто років юності. Антологія української поезії ХХ століття в англомовних перекладах» («Літопис», Львів, 2000) та «В іншому світлі» («Срібне слово», Львів, 2008).

Людмила Таран