З нагоди днів молитов 9 та 16 травня Блаженніший Любомир, Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, звернувся до вірних і усіх людей доброї волі. У своєму Зверненні Глава УГКЦ поєднує увагою дві події – святкування 65-річчя від закінчення Другої світової війни та остаточної перемоги над гітлерівським режимом та День пам’яті жертв політичних репресій, яких цього року поминатимемо у неділю, 16 травня.
«Справжня, остаточна перемога стане можливою, якщо ми всі, в повному значенні цього слова, будемо поводитися як належить людям. Усі інші перемоги є лише частковими або уявними і ніколи не приносять усім справжнього миру», – наголошується у Зверненні.
Глава УГКЦ закликає передусім «подякувати Богові, що завершилися воєнні дії і що був врятований наш український народ та інші народи від великої загрози, яку ніс із собою нацистський «новий порядок». Разом з тим, зазначається у Зверненні, «треба молитовно згадати воїнів, які віддали своє життя в боротьбі за визволення рідної землі; полонених, яких безжалісно винищували; мирних жителів, які стали жертвами воєнного лихоліття; усіх, хто томився і загинув у таборах смерті; тих, хто був насильно вивезений на примусові роботи далеко від рідного краю; ветеранів, які пережили війну і в останні десятиліття відійшли у вічність, і, звісно, також тих, які залишаються з нами як живі свідки жорсткої боротьби за свободу нашого народу».
Як зазначає Глава Церкви, хоча відзначення перемоги обмежується спомином про воєнні дії 1941-1945 років, наші молитви і наші роздуми повинні охопити далеко більший період – ще навіть Першу світову війну. «Через спричинену нею економічну та політичну, а головно – моральну кризу, був створений сприятливий ґрунт для поширення тоталітарних ідеологій ленінізму-сталінізму, а опісля – гітлеризму», – пояснює Блаженніший Любомир.
«Хоча ми тішимося упродовж 65 років, що виграли війну, немає відчуття того, що наслідком цієї перемоги став справді глибокий і тривалий мир, бо майже вся друга половина XX століття для нашого українського народу, як і для інших сусідніх народів, була періодом нового протистояння і жорстоких випробувань», – продовжує Глава УГКЦ.
Мету застанови над подією перемоги гітлерівського режиму Предстоятель греко-католиків вбачає у тому, щоб пізнати, наскільки це можливо, що відбувалося у душах людей, які жили у ті часи, і як те, що сталося, впливає на нас сьогодні: «Хочемо це зробити, бо відчуваємо вплив минулого на наше сьогодення, який є не завжди позитивним і корисним. Тому просимо в Господа, щоб допоміг нам подивитися на минувшину очима віри і на основі віри будувати своє майбутнє», – підкреслюється у Зверненні.
«Знаємо, що у важкі часи гонінь люди поводилися по-різному», – зазначає Блаженніший Любомир і ретельно пригадує і тих, хто користав з усіх земних благ і привілеїв, діяв безкарно перед людьми, і тих, хто зі страху, чи з бажання сподобатися можновладцям віддавали свої таланти і вміння на служіння неправді, а також і ту найбільшу групу людей, пригноблених і заляканих безправною поведінкою сильних світу цього, які своєю пасивністю намагалися вижити й уникнути переслідувань. Як зазначає Глава УГКЦ, треба мати глибоке співчуття до тих, кого ми віднесли до цих трьох груп, та за них усердно молитися: «Вони були у нашому гіркому минулому. Однак ще й сьогодні дехто з них намагається повернути це минуле, або ж безпорадно дозволяє це робити іншим».
Як зауважує Глава Церкви, «ми не бажаємо нікого судити, кожен повинен сам себе запитати про стан свого сумління, щоб примиритися з Богом і ближніми. Та в одному слід бути впевненими: про краще майбутнє можемо мріяти тільки тоді, коли позбудемося вад минулого. А це не може статися без молитви і сумлінної праці над собою. Тому мусимо благати у Господа Його благодаті для себе і усіх співвітчизників. І тільки тоді, коли повністю очистимося від важкої спадщини тоталітарного режиму, коли з Божою допомогою подолаємо власні немочі, зможемо відсвяткувати справжню перемогу».
«Після смерті Ісуса Христа, коли здавалося, що Його справа зазнала повної поразки, ті, хто не вірив у Його воскресіння, хотіли різними способами довести все до забуття. Однак апостоли і ті, що на їхнє свідчення, повірили у Христа, сказали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей» (пор. Ді. 5, 29)». Це звертання до Святого Письма Блаженніший Любомир продовжує таким висновком: «Упродовж віків, а особливо в минулому ХХ столітті, було багато спокус більше слухати людей: ленінів, сталінів, гітлерів, – аніж жити по-Божому. Ті безбожні, людиноненависницькі режими зазнали поразки, але ще не остаточної. Повна перемога настане, коли візьмемо до серця відважне слово апостолів і більше слухатимемо Бога, ніж людей».
Своє Звернення Глава УГКЦ закінчує такою настановою: «9 та 16 травня будемо широко згадувати минуле. В ці дні треба нам також молитися та постановити щиро працювати на краще мирне майбутнє».
