На території села Шепель Луцького району, поруч із відомим архігородищем періоду Київської Русі, волинські археологи розкопали унікальну знахідку часів козацтва – старовинну корчму. Земельну ділянку віддала під забудову Шепельська сільська рада, і, згідно з законом, на її місці провели археологічне дослідження.
Перше згадка про городище Київської Русі датується 1097 року. Городище фіксується як домонгольське, тобто це значить, що воно було зруйноване під час навали монголо-татар у 1240-1242 роках, – розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності», начальник експедиції у Шеплі Віктор Баюк.
Під час археологічного дослідження на території «шепельського городища» виявили низку об’єктів, у тому числі два житла давньоруського часу ХІ століття, синхронні з городищем, та велику споруду, яку попередньо можна інтерпретувати як велике житло або ж корчму часу козацтва.
«Споруда дуже незвичайна. Розміри її 8 на 5 метрів, а це надзвичайно багато для споруд такого типу», – сказав науковий співробітник. Про те, що це корчма, а не житлова велика споруда, археологам говорять знахідки монет, посуду, у тому числі й кухонного, столового, знахідки скляної тари, різноманітних чарочок, кухликів для споживання питва та харчів.
Споруда має цікаву систему. Вона складається, як мінімум, із трьох камер. Є великий зал, де розташована велика піч, яка була викладена дорогими кахлями, що для XVII століття надзвичайно рідкісне явище. Піч слугувала для опалення. Друга частина – кухонна. Там перебувала велика нішовидна піч, яка слугувала для приготування їжі. Третя частина (передня) – невелика за розміром, але всипана стовбовими ямками. Це говорить про те, що тут стояло дуже багато столів, лавок, – розповів Баюк.
Розкопки корчми розпочали у жовтні 2009 року, але через несприятливу погоду їх зупинити в листопаді. Цьогоріч працюють уже третій тиждень.
«Це – унікальна знахідка. Єдині аналогії є у Дніпропетровській, Запорізькій областях, де було поширене козацтво. На Волині об’єктів тих часів такого масштабу не знайдено. Маю на увазі Велику Волинь аж до Житомира», – зауважив археолог.
За словами наукового співробітника, держава виділяє мізерні кошти для проведення археологічних практик для спудеїв. «Цих коштів недостатньо навіть для нормальної життєдіяльності студентів на практиці. Щодо ціленаправлених коштів на розкопки – такого я не пам’ятаю. Копаємо за ті гроші, які надходять до нас за проведення археологічної експертизи», – розповів Баюк. Усього у шепельській експедиції задіяні вісім осіб.
