Жінок в Україні таки дискримінують?
Жінок в Україні таки дискримінують?

Жінок в Україні таки дискримінують?

11:00, 18.06.2010
10 хв.

Чому Міністерство оборони закрило дані з жіночого питання?.. У гендерних питаннях новий уряд дмухає на молоко?.. Чи вирішать проблему квоти щодо жіночого представництва в уряді?..

В Україні з ініціативи Української асоціації випускників Програми ім. Фулбрайта відбувся круглий стіл, присвячений питанням нерівності жінок.

Якби мені випала честь і гроші займатися суспільною діяльністю, я би, безумовно, обрала тему прав дитини. Мене глибоко вражають і розстроюють сиротинці навіть на фотографіях. І я завжди заздрила Швеції – країні, де дитина не буває сиротою більше кількох днів (там дуже розвинена система опіки та прийомних родин), країні, де в принципі нема сиротинців. Швеція – також країна, яка уособлює оптимальну модель гендерного представництва, де половину відповідальних постів посідають жінки. Тому, я часом думаю, що може зникнення сиротинців не лише наслідок збалансованої державної політики, а й наслідок того, що цю політику реалізують жінки.

Круглий стіл, який відбувся в Інституті народознавства, був присвячений гендерному мейнстримінгу і українській гендерній політиці.

Відео дня

Гендерний мейнстримінг – це водночас і концепція, і стратегія, яка полягає у впровадженні гендерної рівності на всіх рівнях через її врахування при прийнятті політичних рішень.

Сама концепція «рівності статей» почала активно обговорюватися потужними жіночими організаціями світу двадцять п’ять років тому. Спочатку одвічне жіноче питання було порядком денним конференцій ООН та Ради Європи. Якщо говорити просто, організацій авторитетних, але не вельми впливових. Але 1996 року Європейська комісія прийняла підхід інтегрувати гендерні пріоритети в політику. А це на хвилиночку – серйозний поворот. Відколи Європейська Комісія (фактично уряд ЄС) прийняла гендерний пріоритети це не лише започаткувало моду на жіноче представництво у владі, а й почало носити зобов’язуючий характер для впровадження підходу в законодавства країн.

Представництво жінок стало ознакою європейськості. А сам комплексний гендерний  підхід означає організацію, удосконалення і оцінку процесу прийняття рішень з урахуванням проблем рівності статей. Згідно цього підходу, компетентність політиків і чиновників щодо впровадження у сферу їхньої діяльності «вимірювання» рівності статей стане невід’ємною частиною їхньої фахової діяльності.

Чому Міністерство оборони закрило дані з жіночого питання?

На круглому столі, присвяченому жіночому мейнстримінгу ще раз повторили про те, як в країні уявляють фемінізм. Сам термін, на думку, представниць жіночих організацій України скомпрометований, демонізований, а деколи – спотворений. Навіть представниці української влади відмежовуються від поняття фемінізм. На круглому столі навели приклад, коли відома жінка, яка претендувала на посаду посла Доброї волі ООН з прав рівності, яка має свій Фонд, опублікувала свою програму. І в пункті формування гендерної свідомості було написано: «дівчата мають вивчити моду, щоб стати берегинями». ЗМІ просуває ідеал жінки, яка все встигає, ідеально виглядає, працює та ще й берегиня. Оці тиражовані ЗМІ стереотипи, чоловік – годувальник, жінка – берегиня лише посилюють дискримінацію, замість того, щоб просувати ідею різноманітності людського досвіду.

З одного боку, в Україні нема низового жіночого руху, з другого – суспільство не готове до ідей гендерного мейнстримінгу.

Ідеї, які зараз панують в Україні симптоматичні для неопатріархату.

На думку представниць жіночих організацій, доки не буде суспільного запиту на такі підходи держава імітуватиме гендерну політику. Нав’язування тій чи іншій групі гендерного мейнстримінгу – справа невдячна. Але деколи саме життя вимагає увагу до жіночого питання. Жінкам пошили форму з ґудзиками, на жіночу сторону. Але защіпки для краваток залишили старі. А на цих защіпках містить емблема – тризуб. Тож, у жінок – військових був вихід – або порушувати статут і ходити без краваток, або вдягати защіпку догори ногами, але тоді догори ногами ставав і державний символ. Тоді військове керівництво вирішило провести дослідження на жіночу тему. Провели, але коли військове керівництво ознайомилося з результатами, воно одразу ж засекретило результати, та штатну посаду радника міністра з гендерних питань. (Підозрювалося, що там були шокуючи дані щодо специфічних стосунків між чоловіками та жінками військовими в замкненому середовищі). Міноборони стало єдиним міністерство, яке має фахівців із гендеру. І для них це не питання, це результат практичної потреби, переваг або відсутності переваг.

У гендерних питаннях новий уряд дмухає на молоко?

Чи може новий уряд, керівник якого заявив, що жінки не вміють робити реформи, відчувати «жіноче питання». Чи є в уряду розуміння та бажання впроваджувати концепцію тендерного мейнстримінгу? На це питання найповніше відповіла керівник «Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні» Лариса Кобилянська:

– За п’ятнадцять років роботи в сфері гендеру я працювала з різними урядами, міністрами. Щодо нової влади… Уявіть, що вразливій людині сказали, що в неї нечищене взуття. То вона взуття чиститиме десять разів на день. Десь така сама ситуація з новою владою. Нинішніх можновладців дуже налякали закидами щодо їхньої гендерної нечутливості. Може, вони раніше й слова такого не знали «гендер». А нарешті дізналися, що це таке, дізналися, що їх звинувачують в утисках, тож тепер вони дмухатимуть і на молоко. Я ще ніколи не бачила, щоб уряд у перші чотири місяці роботи збирав всеукраїнську нараду з гендерних питань під головуванням прем’єра чи віце-прем’єра. А цей збирає. Вони розуміють, що чутливість до гендерних питань – це добрі манери, тому вони намагатимуться формалізувати свою політичну волю. І більше того, я переконана, що це піде на користь суспільству, яким би одіозним не був цей уряд. Якщо з цього ефективно скористається суспільство, і зможе використати прийняти гендерні здобутки, то це піде на користь. Зрештою, прийнята формально під тиском незалежність України, стала реальністю. Згадаймо, що «Державну програма з забезпечення тендерної рівності в українському суспільстві 2007-2010 роках» підписував Янукович, а нову підписуватиме Азаров. І хочу нагадати, що яка б одізона не була вищезгадана програма, але там є пункти – представити більшу кількість жінок у Раді, а також надрукувати монети з зображенням жінок. І це вже прогрес, це ж які сублімації мали відбутися у свідомості попереднього уряду, щоб піднятися до такого рівня розуміння. Нам, звичайно, хотілося, щоб були правила нормального цивілізованого лобіювання накладене на нормальне грамотне розуміння гендерних питань нормальними політиками. Але ми не можемо скласти руки й чекати десять років на нормального керівника. Так, часом буває соромно за наших керівників. Ну посоромимося, але нехай справа робиться…

Чи вирішать проблему квоти щодо жіночого представництва в уряді?

У європейських країнах є багато механізмів досягти паритетної присутності жінок у владі. Найкращим у останні роки визнаний національний механізм забезпечення рівності в Іспанії. В Україні ситуація складна. Жоден уряд не взяв відповідальності при призначенні, висуванні, при формуванні законодавчої бази зафіксувати не лише гіпотетичну можливість, а й реальну, забезпечену діями реальним пропорційним представництвом жінок і чоловіків.

У судах ситуація взагалі складна… Теоретично, громадяни можуть напряму звертатися щодо порушень їхніх гендерних прав. Але порушення трудових прав довести можна. Сексуальні домагання дуже важко, але гіпотетично довести можна, то порушення політичних прав довести неможливо. Також неможливо довести порушення прав, де йдеться про стереотипи та зображення, які вас образили. Навіть позови не беруться до уваги. Суди зазвичай відповідають так: якщо ви доведете, що це (зображення або вислів) особисто ВАС образило, а потім ви доведете, що це вас ще й ОБРАЗИЛО, тоді, можливо, ми розглядатимемо позови. І зауваження, що це порушує моє право, які жінки не сприймається судом.

Щодо квот… Це, якщо просто пояснювати, зобов’язання, коли, наприклад, у партійному виборчому списку обов’язково повинні бути присутні жінки. Хтось з журналістів на дискусії жартував, що за умови прийняття квот каже, у партійних списках збільшиться кількість коханок партійних босів. На що представниці жіночих організацій зазначили, що тоді там поменшає кількість охоронців і водіїв партійних босів. І вже серйозно додали, що жодна країна не вирішила стартово питання досягнення паритетної участі чоловіків і жінок без квот. Квота можу бути тимчасовим заходом, може існувати на рівні домовленості внутріпартійної або міжпартійної квоти…

Законопроект 1332, в якому передбачається, що в кожній п’ятірці повинні бути присутні обидві статі сім раз не проходив в українському парламенті.

Постскриптум

На сьогодні виглядає так, що українські уряди, намагаючись на догоду Європі демонструвати гендерну адекватність, створюють програми, та просять активістів жіночих рухів за потреби формувати якісь доповіді та папери для європейських організацій. Ці програми розвитку тендерної рівності, вироблені в Києві, у регіонах мутують у дивні ініціативи. Наприклад, в організацію виставки жіночих портретів очима отців Луганщини або проведення конкурсу «Сільська жінка року».

А феміністки, окрім еволюційного шляху розвитку жіночого питання (це коли замінить покоління політиків прийдуть інші, для яких рівність при прийнятті рішень буде органічним, стане їхньою суттю), роблять якісь кроки.

Очолюють відповідні програми, традиційно співпрацюють із державними органами, думають, через які механізми можна просувати ідею рівності та переконати «силову групу» (чоловіків), що перерозподіл влади буде корисним для суспільства.

А також, відловлюють смішні випадки. Наприклад, нещодавно міністерство оборони видало гендерний «перл»: «вдосконалити форму жінок для того, щоб чіткіше підкреслити лінію талії». А ще створюють віртуальні музеї жіночої нерівності. Такий віртуальний музей «Стоп сексизм» створили харківські представниці жіночого руху, і свого часу його створення підтримав тоді губернатор Арсен Аваков. Там усі експонати проштамповані надписом «інфіковано сексизмом» та його організатори просять жінок надсилати артефакти.

Маша Міщенко

 

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся