Граціозний «апостол» конструктивізму

У Мистецькому Арсеналі триває виставка одного з лідерів українського авангарду 1920-х років Василя Єрмілова.

У Мистецькому Арсеналі триває виставка одного з лідерів українського авангарду 1920-х років Василя Єрмілова.

Художника-експериментатора Василя Єрмілова сьогодні можна сміливо назвати серед найпомітніших символів довоєнного українського мистецтва, та й, мабуть, не лише українського. Він отримав добру школу реалістичного малюнку, проте основні творчі зусилля присвятив авангардним пошукам. Зокрема, в напрямку конструктивізму, стилю, в якому оперували головно геометричними фігурами та площинами, прагнули видобути ідеально-неможливе поєднання стрункості, монументальності й раціоналізму.

Як значною мірою й увесь інший авангард, конструктивізм, спочатку яскраво вибухнувши, довго бути свіжим, гарним та ефектним не міг. Надто обмежений, він мав арсенал творчих засобів, надто вузькі ідеологічні рамки. У радянських умовах абсолютно природним наслідком стало переродження в соцреалізм постсталінського зразка. На Заході – просто уневиразнення. Втім, Єрмілов репрезентує якраз той автентичний авангард, котрий іще був новим і цікавим явищем. Щасливо переживши часи репресій, художник практично все життя мешкав у Харкові та прагнув якомога більше свого досвіду і досягнень передати молодшим митцям.

Виставка у Мистецькому Арсеналі чудово демонструє «багатостаночництво» Василя Єрімлова (теж, до речі, знак стилю). Тут можна побачити його праці в найрізноманітніших жанрах і сферах застосування образотворчості. Є «традиційні» графічні картини, в тому числі портрети, в яких гротескно обігрується академізм. Проекти оформлення інтер’єрів та екстер’єрів, у тому числі знаменитого агітаційного потяга «Червона Україна», а також, що важливо, фотографії вже готових його вагонів – у реальності потяг виглядав дещо інакше, ніж на ескізах. Або цікаве оформлення харківського Палацу Піонерів із літачками під стелею та велосипедами на стінах, яке з часом було нівельоване до взірця звичайного совдепівського ДК. А смисловим центром вигадливого оформлення власної майстерні Єрмілова стало слово «Вася». Є тут зразки промислового дизайну – наприклад, нескінченні проекти коробок сигарет, логотипів та інших речей. Обкладинки книжок і журналів з характерним «єрміловським шрифтом».

Треба сказати, в роботі з літературою Василь Єрмілов був не просто відстороненим дизайнером. У певний момент він узяв досить активну участь у подіях літературного «Розстріляного Відродження». А саме – став художнім редактором альманаху «Авангард», що його видавав поет-конструктивіст (щоправда, в літературі це означення ще умовніше, ніж в образотворчому мистецтві) Валер’ян Поліщук. Оформлення видання було цікавим і незвичним, відчувалось прагнення концептуально поєднати зображення зі словом. Вдавалися співредактори й до таких несподіваних проектів, як ідея створити “ліжко-верстат”, про що урочисто повідомляв «Авангард».

Гітара

Також на виставці можна побачити колажі Єрмілова, експериментальні малюнки та скульптури. Здається, саме в них конструктивізм знайшов своє найбільш граційне втілення. У залі є два екрани, на одному демонструється телесюжет харківського виробництва про життя і творчість Єрмілова, його занедбану колишню майстерню. На другому – хроніка сталінських часів про відкриття Палацу Піонерів.

Варто зазначити, що помітна частина експонатів виставки представлена не в оригіналах, а в чорно-білих репродукціях. Місце перебування оригіналів невідоме, запевняють їх етикетки. А серед оригіналів чи не левова частка належить до приватної колекції скандально відомого бізнесмена Костянтина Григоришина, що засвідчує стабільність моди на український авангард.Виставка дає дуже непогане загальне враження про художника Василя Єрмілова, навіть попри слабенький біографічний блок. Питання, звісно, наскільки виправданою є вартість її відвідування – 25 гривень, - але з нинішнім «покращенням життя вже сьогодні», напевно, час уже припинити дивуватися будь-яким цінам.

Олег Бутирський

УНІАН в Google News