Рудоголові фермери Мак-Бруми заговорили українською

Найцікавіше те, що автор за походженням українець. І для українського видання своєї книжки автор власноруч написав передмову…

Чарівна ферма пана Мак-Брума : повість / Сід Флейшман, пер. з англ. Микити Ярового, худ. Анна Сарвіра. – К. : Грані-Т, 2012. – 60 с., іл.

Якогось яскраво-жовтого чи сліпучо-оранжевого дня на полицях книгарень з’явилася така ж яскраво по-весняному книжка «Чарівна ферма пана Мак-Брума» про рудоголову родину американського фермера. Він завжди знаходив вихід навіть із найнеочікуваніших ситуацій та вчив цього своїх діток, а тепер, заговоривши українською, розповідає свої веселі побрехеньки українській малечі.

Здається, ця історія почалася задовго до того, як народився сам Сід Флейшман. Ще тоді, коли батько письменника, молодий і довірливий, почув, буцімто у Нью-Йорку золота бруківка, і помандрував за океан на кораблі. І хоч золота він так і не знайшов та все життя займався кравецтвом, чого навчився на Батьківщині, проте цікаві історії лишилися його «коником».

Тож не дивно, що в сина цього «золотошукача» розвинулася така бурхлива уява, що хлопчик почав мріяти про власну книжку. Так з’явилася книжка наймолодших школярів «Чарівна ферма пана Мак-Брума». Її автор – американський письменник Сід Флейшман. Але найцікавіше те, що він за походженням українець. І це не якась примарна здогадка. Для українського видання своєї книжки автор власноруч написав передмову. Він ніколи не бачив України, але багато чув про неї від батька. «Усе, що там бачив мій тато, було більшим за мій світ у Сан-Дієго. Значно більша кукурудза. Чорніший і набагато смачніший хліб», – пригадує автор. Пригадує в передмові й те, що його батько вмів розповідати цікаві історії. Україна та багата уява перетворила сина українського емігранта на талановитого дитячого письменника. У 2003 році американська Спілка дитячих письменників та ілюстраторів навіть започаткувала премію імені Сіда Флейшмана, якою нагороджують авторів найкращих гумористичних книжок для дітей. А цієї весни на полицях книгарень з’явилася історія про американського дивака українською мовою. Книжка «Чарівна ферма пана Мак-Брума» пройшла довгий шлях, поки завдяки видавництву «Грані-Т» потрапила в Україну, аби показати дітлахам те, що, виявляється, мріяв побачити сам автор. А уявити, що ця історія відбувається у нас, уже й зовсім просто. Отже, ласкаво просимо на чарівну ферму пана Мак-Брума.

Чарівна вона хоча б тому, що абсолютно незвична. Пан Мак-Брум одразу попереджає, що говорить тільки правду – ніяких вигадок! – і розповідає всю історію з початку. Колись він із величезною родиною залишив свою ферму в Коннектикуті й, зібравши, бідняцькі статки, подався на Захід. У дорозі якийсь дивак за копійки продав Джошеві Мак-Бруму 18 акрів землі, як потім з’ясувалося углиб! Та родина не сумувала, бо земля ця виявилася дуже родючою. Та такою, що не встигнеш посадити боби, як вони вже дозрівають! Якось тут за три години родина виростила міцного дуба, а одного разу навіть ялиновий ліс. Та найдивніше, що в цій землі підростають навіть цвяхи – їх містер Мак-Брум садить у землю, коли вони виявляють закороткими. А якось один із синів фермера впустив випадково п’ятак, то він став четвертаком, поки той його відшукав. Ростуть тут не лише боби, а й гарбузи, кабачки, салат, кукурудза та ще купа всього. Із таким шаленим врожаєм пан Мак-Брум точно сам не впорається. Йому допомагає велика родина – дружина Мелісса та одинадцятеро рудих охочих до вигадок і розваг діток. «Віллджиллестерчестерпітерполлітімтоммеріларріімалакларіндо», – так кличе своїх рудоголових розбишак татко. Ті вмить беруться допомагати.

Історія надзвичайно кумедна і повчальна. Пан Мак-Брум неабиякий вигадник і оптиміст, тому він знаходить вихід із будь-якої складної ситуації: сильні вітри запрягає у вітровий плуг і змушує працювати на себе, а з ненажерливою сараною бореться, висіваючи пекучий перець, дітки його збирають у пляшки прохолодний вітерець, аби влітку ним насолоджуватися, бо буває часом така спека, що й кукурудза на поп-корн перетворюється! Вигадливий фермер учить малюків не впадати у відчай і знаходити в будь-якій ситуації щось хороше. А воно обов’язково ж знаходиться! Варто лиш спробувати.

Книжка цікава, сповнена кумедних побрехеньок та гри слів. Щоправда, часом трапляються нестиковки (фарба у відрах через сторінку вже стає побілкою). Проте несусвітня побрехенька, яка тягнеться від першої до останньої сторінки неймовірних пригод рудоголової родини, захоплює так, що на це й уваги не звертаєш. Ще одна перевага книжки – оформлення. Художниця Анна Сарвіра зробила книжку яскравою – золотаво-руде волосся дітлахів Мак-Брума, сліпучо-жовте сонце, яскраво-оранжеві гарбузи, золотисто-жовта кукурудза, а ще пісочний, солом’яний, бурштиновий… Помаранчевий створює гарний настрій, дає відчуття тепла і радості, підтримуючи веселий настрій книжки.

Із такою яскравинкою і під ковдру з ліхтариком залізти можна! Маленьких дітей взагалі важко чимось зацікавити надовго. Чим менша дитина, тим важче довго утримувати її увагу – це знають всі, у кого є діти і хто намагається їх чогось навчати. Буває, захопившись вихованням свого юного генія, батьки зациклюються на навчанні і забувають, що книжка має не лише давати гідний приклад для наслідування, а ще й подобатися дитині. А книжок, які грамотно демонструють увесь спектр людських почуттів і стосунків, не так уже й багато. Ось виросло покоління дівчаток, що виховувалося на казках про Попелюшок і тепер чекає своїх принців, а їх, на жаль, на всіх не вистачає. Казку, де добро перемагає зло, написати нескладно. Куди важче написати історію про реальний світ із добрими й лихими людьми, яка б і захопила з перших сторінок, і навчила з гумором та позитивом ставитися до всього. Сід Флейшман, здається, із цим завданням впорався на «відмінно».

Любов Багацька

УНІАН в Google News