До 21 квітня у Львівській галереї мистецтв демонструватимуть виставку скульптури одного з найвідоміших у світі українських скульпторів Григора Крука з колекції Української бібліотеки та архіву ім. Т.Г. Шевченка у Лондоні.
Пластика жіночого тіла: від шокуючи фізіологічних поз до узагальненого образу – такими є твори, що склали виставку. Жіночі образи у творчості Григора Крука». Грубі селянки й робітниці із повними литками, стегнами і грудьми, – улюблений жіночий типаж, що його скульптор ліпив із пам’яті, згадуючи у Німеччині рідне Покуття. Незграбність цих жінок виповнює динамізм їхнього руху, архаїчну масивність насиченої плоті – точність відтворених жестів. Хоч доробок майстра був довгий час не відомий широкому загалу в Україні, та свого шанувальника скульптор, життя якого на еміграції не було солодким, у Західному світі таки знайшов. Тепер його твори продають за вельми високими цінами, і трапляється навіть таке, що вони стають предметом крадіжок. Наприклад, такої напасті зазнала й колекція Бібліотеки і Архіву ім. Т.Г.Шевченка в Лондоні, із якої зловмисники викрали 4 скульптури.
Збірку 25 скульптур Григорія Крука в Україну привезли вперше, на початку березня її показали у Києві в рамках «Великого скульптурного салону 2010» в Українському домі.
У Львові виставку репрезентували її комісар Іванна Новаківська, директор Львівської галереї мистецтв Герой України Борис Возницький, завідувачка Бібліотеки і Архіву імені Т.Г. Шевченка у Лондоні Людмила Пекарська, генеральний секретар Союзу українців у Великій Британії Федір Курляк, представниця «Українського Дому» Катерина Шлапак та дослідник творчості Григорія Крука, вчитель с. Баратишева на Івано-Франківщині Петро Боднарчук.
За словами Петра Боднарчука, початок його дослідженням поклала публікація про Григорія Крука відомого поета із діаспори Ігоря Качуровського у журналі «Україна» 1990 р. Відтак Баратишівські дослідники зав’язали листування із Лондоном та Мюнхеном, Влаштували 1992 року наукову конференцію, встановили пам’ятний знак на родинному подвір’ї скульптора, навіть знайшли два глечики роботи його батька, та бюст Шевченка й малярські роботи, імовірно, самого Григорія Крука. У жовтні 1991 року до 80-ліття від дня народження скульптора організували невеличкий музей при школі, виявили у фондах Обласного художнього музею іще один його твір, назвали іменем митця вулицю в Івано-Франківську. «Наступного року святкуватимемо 100-літній ювілей Крука, до цього хочемо відкрити більший музей, показати велику виставку його творів і видати ювілейний каталог. Для цього ми збираємо спогади про нашого славетного краянина», – каже Петро Боднарчук.
«Показ доробку Григорія Крука в Україні – для нас велика подія, адже такі гастролі відбуваються уперше. Загалом, колекція лондонської бібліотеки охоплює бібліотечний, архівний та мистецький фонди. До останнього належать, зокрема, картини, ікони, скульптура, філателія. Але ця – одна із наших найцінніших збірок, вона налічує 47 творів Крука, тому привезене до Львова є лише частиною колекції Української бібліотеки й архіву ім. Т. Г. Шевченка у Лондоні, яку наша установа придбала іще за життя маестро у 1985 році, з метою уберегти твори від розпорошення й матеріально підтримати Григорія Крука, який на той час вже дуже хворів, а по хворобі помер 1988 року», – розповідає директор Української бібліотеки й архіву ім. Т. Г. Шевченка у Лондоні Людмила Пекарська.
«Переговори про демонстрування творів Крука в Україні ми розпочали торік у жовтні. А згодом підписали угоду із «Українським домом», який узяв на себе фінансове забезпечення виставки. Наш проект заручився підтримкою посольства Великої Британії в Україні та посольства України у Великій Британії. Цим було виведено виставку на міждержавний рівень, адже вона працює на культурне зближення між нашими країнами і виконує заповіт майстра, який дуже хотів, аби із його доробком були знайомі шанувальники мистецтва в Україні», – стверджує генеральний секретар Союзу українців у Великій Британії Федір Курляк.
«Іще 15 років тому в Українському вільному університеті в Мюнхені було багато робіт Крука. У Львові також є 4 роботи Крука: дві в Національному музеї і дві в нашій Галереї мистецтв. Наступного року до 100-річчя скульптора ми скооперуємося із Мюнхеном та Лондоном і зробимо велику виставку з каталогом», – поділився планами Борис Возницький.
На думку щирого шанувальника творчості Григорія Крука – відомого українського поета і перекладача Олега Лишеги, у слові скульптор був не менш цікавим, аніж у пластиці. «Він дуже тонко відчував слово. Його листи є дуже літературними, за ними відкривається витончений стиліст, він не просто майстер, а шляхетний митець, тому й заслуговує окремої книжки. Ну а в пластиці, то Крук мені видається значно цікавішим за Архипенка», – зізнався Олег Лишега, який разом із львівською телережисеркою Дарією Ткач, зробив кілька років тому цікавий фільм про творчість Григорія Крука.
***Григорій Крук народився 30 жовтня 1911 року в сім’ї бідного гончара. Сільський учитель Василь Лукасевич помітив здібного хлопця й улаштував його 1925 року на безкоштовне навчання до Станиславівської деревообробної школи, а 1926 р. допоміг вступити до Львівської мистецько-промислової школи, де Крук навчався у майстернях різьбяра А.Ковера та скульптора С. Литвиненка. Завдяки підтримці митрополита Андрея Шептицького Крук вступив до Краківської академії мистецтв, де став учасником угруповання українських митців «Зарево». Разом з Михайлом Зорієм, Михайлом Черешньовським, Денисом-Левом Іванцевим бере участь у численних мистецьких виставках. 1937 року він за допомогою письменника Богдана Лепкого вступає до Берлінської академії мистецтв і вчиться у професорів А.Фоке, О. Гіцбергера, Ф. Блачека, А. Кранца і А. Бреккера. У Берліні Крук мав можливість спілкуватися з Ернстом Барлахом. Від 1945 року замешкав у Мюнхені і викладав у Мюнхенській академії мистецтв. Він утверджував себе як оригінальний скульптор з унікальним власним стилем і статичними формами різьби. Створив понад 300 скульптур різного формату. Виставлявся у різних країнах світу, не прибираючи жодного громадянства. Після своєї виставки у Парижі в 1954 році отримав світове визнання. Твори Крука експонувалися на виставках у Мюнхені, Парижі, Лондоні, Единбурзі, Нью-Йорку, Бонні, Римі, Відні, Торонто, Дубровнику. Скульптури Крука придбали до своїх фондів Національний музей у Парижі, Британський музей у Лондоні, музей Дубровника, Східнонімецький музей у Регенсбурзі.
